> люди йдуть до раю (правильні християни) чи до пекла
До раю йдуть ті, хто вчинив правочин про заміну боржника в зобов'язанні. В тій дискусії було це описано. Тільки після цього християни мають можливість стати правильними. Не всі це роблять. Але наскільки це кому вдається, збоку визначити не можна, в деталях. Але в загальних рисах - так. Хто вбиває, наприклад, точно неправильний християнин :)
> побачимо, як то кажуть
Так-то воно так.... Але тоді буде пізно :) Це не залякування, а констатація факту :)
> а що залякування не допомужуть - це вірно :0)
Я цього абсолютно свідома.
> яке полегшення відчуваєш, коли назавше відкидаєш від себе ці > страшні та дурні казки, що їм вклоняються під орудою церкви
"И из вас самих восстанут люди, которые будут говорить превратно, дабы увлечь учеников за собою". От в цьому і наші страждання - намагатися пояснити людям, що християнство і Бог - це зовсім інше, ніж століттями розказувала офіційно-традиційна церква.
> вони не мають над тобою влади - і ніколи не мали
І дійсно не мають. Людина може прийти до Бога тільки за власною волею. Тому і насильна християнизація - не християнизація взагалі.
> тільки тоді відчуваєш себе справжньою Людиною
нє :))))) Ще крутіше людиною відчуваєш себе, коли відгукуєшся на поклик Христа. "Се, стою у двери и стучу: если кто услышит голос Мой и отворит дверь, войду к нему и буду вечерять с ним, и он со мною. Побеждающему дам сесть со Мною на престоле Моем..." (Откр. 3:20-21). Бог ні до кого не вламується у двері. Відкрити свої двері людина може тільки сама. І потім її не б'ють битою по голові, а вечеряють з нею - що роблять, власне, з друзями :).
no subject
До раю йдуть ті, хто вчинив правочин про заміну боржника в зобов'язанні. В тій дискусії було це описано. Тільки після цього християни мають можливість стати правильними. Не всі це роблять. Але наскільки це кому вдається, збоку визначити не можна, в деталях. Але в загальних рисах - так. Хто вбиває, наприклад, точно неправильний християнин :)
> побачимо, як то кажуть
Так-то воно так.... Але тоді буде пізно :) Це не залякування, а констатація факту :)
> а що залякування не допомужуть - це вірно :0)
Я цього абсолютно свідома.
> яке полегшення відчуваєш, коли назавше відкидаєш від себе ці
> страшні та дурні казки, що їм вклоняються під орудою церкви
"И из вас самих восстанут люди, которые будут говорить превратно, дабы увлечь учеников за собою". От в цьому і наші страждання - намагатися пояснити людям, що християнство і Бог - це зовсім інше, ніж століттями розказувала офіційно-традиційна церква.
> вони не мають над тобою влади - і ніколи не мали
І дійсно не мають. Людина може прийти до Бога тільки за власною волею. Тому і насильна християнизація - не християнизація взагалі.
> тільки тоді відчуваєш себе справжньою Людиною
нє :))))) Ще крутіше людиною відчуваєш себе, коли відгукуєшся на поклик Христа. "Се, стою у двери и стучу: если кто услышит голос Мой и отворит дверь, войду к нему и буду вечерять с ним, и он со мною. Побеждающему дам сесть со Мною на престоле Моем..." (Откр. 3:20-21). Бог ні до кого не вламується у двері. Відкрити свої двері людина може тільки сама. І потім її не б'ють битою по голові, а вечеряють з нею - що роблять, власне, з друзями :).