(no subject)

Мій кавовий настрій хвилями наступає, бо я п’ю його чорним пилом рослин, що від Землі проростають, квітнучи, блякнучи, майорячи вітрами, наливаючи стогін води у зерна для того, щоб їх лоскотало Повітря та Сонце, а потім смоктала жадоба Вогню і каміння, допоки вони всі потраплять у мене... весели моє серце, співай про мій розум, вкривай пелюстками душу ніжну дрімотну мою!