
Вкрай цікава книга. Маріанна Кіяновська переклала низку віршів Тувіма та додала коротку хронологію його буття та біографічні довідки про людей, здебільшого з творчих кіл міжвоєнної Польщі, що складали його оточення та сплинули на його творчість. Тувім для мене - знакова постать, не тільки, і навіть не стільки через його поезію, як через ті події, що відбувалися з ним і довкола нього. Для мене Тувім - це от та міжвоєнна Польща, що народилася з уламків імперій, мала свій зоряний час, але, покарана за свої гріхи, якщо дозволите мені такий пафос, виродилася в ПНР. В моєму розумінні, Польща Тувіма мала померти, щоб народилася Польща Ґедройця - і тільки ця Польща зрештою змогла стати частиною об'єднаної Європи. І, попри всі зусилля деяких політичних сил спрямованих на ерозію спадку Ґедройця, ця Польща досі живе - і тільки з такою Польщею можлива ефективна співпраця України. Хоча, як би не парадоксально це було, стадія ПНР була необхідна, щоб між нашими народами з'явилася можливість примирення, про що я власне писав у своїх працях раніше.
Повертаючись до книги, це просто дуже хороші вірші. Гадаю, що українцям треба знати поета, якій, великою мірою, визначив обличчя польської літератури та польської мови загалом у першій половині 20 століття.
І старезне дерево,
Що не дає вже цвіту,
Також наче посміхається
І радіє всьому буянню довкола.
Ніжиться у сонячних променях,
Дихає до запаморочення
Цими весняними пахощами.
Світло та спокійно,
Без заздрощів та важких думок,
З умінням зігріватися щастям інших.
Дай я тебе обійму,
Я теж такий самий.
І кожен зелений листочок,
Як скарб.
Що не дає вже цвіту,
Також наче посміхається
І радіє всьому буянню довкола.
Ніжиться у сонячних променях,
Дихає до запаморочення
Цими весняними пахощами.
Світло та спокійно,
Без заздрощів та важких думок,
З умінням зігріватися щастям інших.
Дай я тебе обійму,
Я теж такий самий.
І кожен зелений листочок,
Як скарб.
Бард Шотландии
Dec. 14th, 2015 10:37 pmНе потому ли он велик, что старые песни его предков жили в устах народа, что ему пели их, так сказать, тогда ещё, когда он был в колыбели, что мальчиком он вырастал среди них и сроднился с высоким совершенством этих образцов, что он нашёл в них ту живую основу, опираясь на которую, мог пойти дальше?
Иоганн Гёте о Роберте Бёрнсе
Позиция чэлленджа A book written by the author with your same initials - книга, написанная автором с такими же инициалами, как у вас - стала для меня настоящим вызовом. Но вот я вспомнил ещё об одной книге из детства, томике стихов из родительской библиотеки - о творчестве Роберта Бёрнса.

Как и любую поэзию её лучше читать, чем говорить о ней. Хочу привести здесь одну его вещь, в переводе Маршака, которая особенно актуальна, мне кажется, для нас, украинцев, именно сейчас. Вчитайтесь в каждое слово.
( ВОЗВРАЩЕНИЕ СОЛДАТА )
Посвящаю эту запись всем солдатам Украины и желаю им возвращения домой.
Иоганн Гёте о Роберте Бёрнсе
Позиция чэлленджа A book written by the author with your same initials - книга, написанная автором с такими же инициалами, как у вас - стала для меня настоящим вызовом. Но вот я вспомнил ещё об одной книге из детства, томике стихов из родительской библиотеки - о творчестве Роберта Бёрнса.

Как и любую поэзию её лучше читать, чем говорить о ней. Хочу привести здесь одну его вещь, в переводе Маршака, которая особенно актуальна, мне кажется, для нас, украинцев, именно сейчас. Вчитайтесь в каждое слово.
( ВОЗВРАЩЕНИЕ СОЛДАТА )
Посвящаю эту запись всем солдатам Украины и желаю им возвращения домой.
кстати, о русской классике
Jul. 18th, 2014 09:26 pmкогда всю эту шушеру (кто останется в живых) будут тащить на трибунал - уверен, кто-то из них будет каяться и говорить, что бес попутал (не тот Бес, который уголовник с автоматом, колорадской ленточкой и куратором из фсб, а другой - мелкий такой, с рожками и копытцами)
и вот на это я хотел бы привести басню дедушки Крылова (не тот, который "писечка и мякотка русского национализма", а тот, который замечательный русский писатель), одну из моих любимых в детстве
итак, ( Напраслина ) %)
и вот на это я хотел бы привести басню дедушки Крылова (не тот, который "писечка и мякотка русского национализма", а тот, который замечательный русский писатель), одну из моих любимых в детстве
итак, ( Напраслина ) %)
lately I often feel that way
Jun. 30th, 2014 03:40 pm“Into this wild Abyss
The womb of Nature, and perhaps her grave
Of neither sea, nor shore, nor air, nor fire,
But all these in their pregnant causes mixed
Confusedly, and which thus must ever fight,
Unless the Almighty Maker them ordain
His dark materials to create more worlds,
Into this wild Abyss the wary Fiend
Stood on the brink of Hell and looked a while,
Pondering his voyage; for no narrow frith
He had to cross.”
The womb of Nature, and perhaps her grave
Of neither sea, nor shore, nor air, nor fire,
But all these in their pregnant causes mixed
Confusedly, and which thus must ever fight,
Unless the Almighty Maker them ordain
His dark materials to create more worlds,
Into this wild Abyss the wary Fiend
Stood on the brink of Hell and looked a while,
Pondering his voyage; for no narrow frith
He had to cross.”
shadow boy
Apr. 21st, 2014 11:10 pmand as I went through city's streets tonight
all filled with yellow light of lanterns
I've noticed figure of a boy
this little boy
in shapes of mine own shadow
and it was me - so many years ago
so fresh, so young, so full of joy and life
without any doubts and sorrow
no broken heart, no bitter sadness
no pain, no guilt and no regrets
and I was smiling
and said: "hello, my dearest friend!
so happy I'm to see you!
I see: somehow you've manage to survive
through all these years
so please, do not abandon me
don't leave me in this place
stay by my side, I beg you,
till the end
all filled with yellow light of lanterns
I've noticed figure of a boy
this little boy
in shapes of mine own shadow
and it was me - so many years ago
so fresh, so young, so full of joy and life
without any doubts and sorrow
no broken heart, no bitter sadness
no pain, no guilt and no regrets
and I was smiling
and said: "hello, my dearest friend!
so happy I'm to see you!
I see: somehow you've manage to survive
through all these years
so please, do not abandon me
don't leave me in this place
stay by my side, I beg you,
till the end
к прошедшему дню поэзии
Mar. 22nd, 2014 01:38 pmстихотворение написал два года назад, весной
(у меня много разного есть, по тегу "вірші")
очень актуальное сейчас, мне кажется
Впитывать твой рассвет
Впитывать твой закат
Говорить с теми, кого уже нет
Говорить тем, кто рядом, о том, как ты рад
Рад, что они с тобой, пусть даже они не поймут
Сквозь соломинку пить каждый час
И грызть орешки минут
А когда не станет всех нас
Не жалеть никогда ни о чём
Потому что мы будем травой и солнца ярким лучом
(у меня много разного есть, по тегу "вірші")
очень актуальное сейчас, мне кажется
Впитывать твой рассвет
Впитывать твой закат
Говорить с теми, кого уже нет
Говорить тем, кто рядом, о том, как ты рад
Рад, что они с тобой, пусть даже они не поймут
Сквозь соломинку пить каждый час
И грызть орешки минут
А когда не станет всех нас
Не жалеть никогда ни о чём
Потому что мы будем травой и солнца ярким лучом