sparrow_hawk_ua | Entries tagged with наше

Відкриваю для себе Домонтовича - а він відкриває для мене моє місто. Якби ж мені в підлітковому віці попалася до рук ця книга, де так описано саме те, що я тоді так гостро відчував про мій Дніпро.

www.goodreads.com/book/show/197822180

Усе місто довкола мене в зелі. Квітнуть акації. Білі ґрона обтяжують дерева, що простяглись вздовж пішоходів, що густими купами тиснуться на бульварі по середині проспекту, що суцільне зеленобіле тло утворюють в довколишніх садах. Ранкове повітря насичене солодким тьмяним ароматом білого квіту.

Я мну з огидою цигарку і викидаю її геть в бляшану урну. Такого ранку курити цигарку межує з блюзнірством!

П’яний од пахощів, я стою на ґанкові. Чи є ще друге таке запашне на Україні місто? Харків, Глухів, Київ? Я уявляю собі Київ, горяне, глибокими ярами розкреслене місто. Я відтворюю собі в уяві зелені його вулиці, сади і рішуче кажу:

— Ні!

Київ — офіційний, церемонний, сказати б так: стриманий. Він підібраний, можливо, навіть дещо педантичний. Каштани, що ними в Києві обсаджені вулиці, квітнуть декоративно пишно, але без паxощів. Усе дуже коректно й пристійно, але без всякого ентузіязму. Щодо лип, щодо старого Києва, то липи з їх м’яким і ніжним ароматом лишилися для міста тільки згадкою в скасованій, хоч і не зовсім ще забутій назві: Липки.

Тільки тут в цьому південному степовому місті аромат панує над усім. І серце, повне пам’яті про пишне буяння квіту, назавжди зберігає згадку про світ, який сьогодні став інший.

Київ. Спить вдень, у важкій дрімоті розпечених вулиць. Прокидається вночі, коли спека спадає, дихає на повні груди, засвітлює міріади вогнів. Вплітається у вічність нескінченним Уроборосом.

Був дуже приємно вражений цією книгою, розмахом її подій, детальністю людських історій. Це справді opus magnum, це справді твір, продовження якого я буду чекати, як чекав кожну наступну книгу Барокового Циклу чи сіквел Сліпобачення. Нарешті в Україні з'явився письменник hard SF порівняний до Пітера Воттса чи Ніла Стівенсона. Я дуже сподіваюся, що, по-перше, ця книга знайде більше читачів в Україні та надихне молодих (хоча б й тільки серцем) хлопців та дівчат мріяти попри все те жахіття, у якому ми зараз всі перебуваємо, мріяти і йти вперед. А по-друге, що цю книгу перекладуть, передусім англійською, і широкий світовий загал відкриє для себе таку українську літературу - сучасну, сміливу, цікаву, футурологічну у планетарному, ба навіть більше, масштабі, не гіршу, а може і кращу за відбірні світові зразки жанру.

On this New Year Eve, bloody ruzzians decided to 'congratulate' us with missiles and dronestrikes again. Several explosions nearby, the Ukrainian jet flew right above my house hunting a ruzzian drone. Sadly, destruction and casualties reported in Kyiv. But despite all this, we're giving ruzzians a middle finger and going to celebrate, even if there's an electricity outage. We all have one wish: Victory. I hope for the best in the next year, and I'm deeply thankful to the Ukrainian Army, to all Ukrainian people, and to all our friends abroad who support us in this fight against evil and darkness. Have wonderful holidays! Here are several pictures from Chernivtsy that I've visited recently. It's a traditional Ukrainian Christmas decoration - Didukh which is going all the way back to prechristian times

This time marks the balance between day and night. All our deeds in the last half a year are weighted and numbered. And to our enemies, I say: you’ve been weighed on the scales, and you don’t measure up.

#RussiaTerroristState #RussiaIsLosing #RussiaInvadedUkraine #RussianWarCrimes #UkraineWillWin

Вкрай цікава книга. Маріанна Кіяновська переклала низку віршів Тувіма та додала коротку хронологію його буття та біографічні довідки про людей, здебільшого з творчих кіл міжвоєнної Польщі, що складали його оточення та сплинули на його творчість. Тувім для мене - знакова постать, не тільки, і навіть не стільки через його поезію, як через ті події, що відбувалися з ним і довкола нього. Для мене Тувім - це от та міжвоєнна Польща, що народилася з уламків імперій, мала свій зоряний час, але, покарана за свої гріхи, якщо дозволите мені такий пафос, виродилася в ПНР. В моєму розумінні, Польща Тувіма мала померти, щоб народилася Польща Ґедройця - і тільки ця Польща зрештою змогла стати частиною об'єднаної Європи. І, попри всі зусилля деяких політичних сил спрямованих на ерозію спадку Ґедройця, ця Польща досі живе - і тільки з такою Польщею можлива ефективна співпраця України. Хоча, як би не парадоксально це було, стадія ПНР була необхідна, щоб між нашими народами з'явилася можливість примирення, про що я власне писав у своїх працях раніше.

Повертаючись до книги, це просто дуже хороші вірші. Гадаю, що українцям треба знати поета, якій, великою мірою, визначив обличчя польської літератури та польської мови загалом у першій половині 20 століття.

Basically, anyone in Ukraine right now. Trying to carry on and to keep calm amongst this madness. Interesting, quite a few historical figures compared Ukrainians to bees: hardworking to the benefit of their common beehive, but ruthless and ready to sting to death if some intruder tries to break in.

Друзі мої! Дякую вам всім за вітання! Мрію всіх вас обійняти та відсвяткувати разом під мирним небом після перемоги! Знаю, що ми всі зараз, кожен і кожна на своєму місці, по-своєму, наближаємо цю годину! Тримаємося та шануємося! Обіймаю ^_^

To my friends from all over the world: thank you so much for all your warm greetings! It's a great support! The best gift for me now would be even a little help to my Homeland, Ukraine! Thank you! ^_^

https://how-to-help-ukraine-now.super.site/

Читав з повним зануренням. Дуже вдала ідея, об'єднати ці три книги під однією обкладинкою, сприймається дуже органічно. Автор-оповідач весь час залишається ніби за кадром, трохи відсторонено говорячи про свого героя, навіть коли це він сам у молодшому віці, постійно відступаючи вбік щоб звернутися прямо до читача і повідомити якійсь цікавий факт. Отже, три книги послідовно розкривають три сторони життя героя: родинний літопис, крізь призму якого просвічується історія всієї нашої України у буремному 20 столітті й не тільки; студентська епопея, що розкриває роки навчання в мореходці з усіма їхніми радощами, випробуваннями та пригодами; низка оповідань про морське-річкове життя-буття, яка проводить нас у цікавий професійний світ моряків та річковиків, всіх цих рибалок, "торгашів" та вояків. Всі ці три книги в одному томі вдало складаються в цікавезний пазл, прочитавши який ще краще розумієш давньогрецький вислів про те, що всі люди діляться на мертвих, живих та тих, що пливуть по морю. І, ствердно кивнувши головою, повторюєш за Помпеєм Великим: Navigare necesse est, vivere non est necesse.

На цей Новий Рік я чітко усвідомив, що певне обличчя на екрані викликатиме у мене суто фізіологічну реакцію (останнє таке було за часів Януковича), тож просто відкрив сайт з точним київським часом і відкоркував пляшку доброго вина рівно у 0 годин.

Хай це стане традицією. Винесемо цей корисний досвід з кризових часів, бо кожне випробування - то наука. Безвідносно від облич. Адже це такий дуже радянський, якщо вдуматися, звичай - "без відмашки першого не починати!" 

А чому, власне? З дитинства Новий Рік для мене - свято затишне і родинне. Ми, власне, так і святкували, по-родинному, тільки удвох. Тож чого я маю у це місце родинного вогнища, у цей sacrum, якщо завгодно, впускати якесь чуже обличчя? Хай все буде в найкращому сенсі по-міщанськи, по-бюргерськи, якщо вже на іноземний штиб.

Бажаю всім у новому році плекати затишок і теплоту довкола себе. Є місце і час для офіціозу, а є - тільки для себе і своїх близьких. До речі, саме це і є, на мою скромну думку, однією з найпринциповіших ментальних різниць між нами та деякими "товаришами" по сусідству. Треба відрізняти публічне від приватного. І берегти це дорогоцінне privacy для себе і найдорожчих людей. Цього всім нам і побажаю у новому році :)

Почати новий рік прогулянкою у ботанічному саду. Побачити перше сонце нового року і зарядитися бадьорістю та радістю на весь рік!

Завдяки чудовому перекладу від Антона Савченка відкрив для себе цю книжку. Зазвичай читаю англомовне тільки в оригіналі, але тут радий, що це саме переклад. Мова соковита, така реально морська, дізнався купу нових термінів українською, аж згадалися підліткові часи, коли ковтав книги про піратів, уважно вивчаючи примітки з різними шкотами й брамселями.

Книжка сама по собі крута. Відчувається, що автор знає, про що пише, бував, як то кажуть, у бувальцях. Читається одним духом. Якщо ви любите класичну пригодницьку літературу - то це ваше. Флемінг для дорослих, я б сказав. Перипетії з життя агента на службі Її Величності - але набагато реалістичніші, написано місцями дуже суворо.

Книжка класно оформлена, шикарні ілюстрації, дуже в тему. Коротко кажучи, отримав я велике задоволення!

Profile

sparrow_hawk_ua

Мои фики и переводы на Хогвартс.net

April 2025

S	M	T	W	T	F	S
		1	2	3	4	5
6	7	8	9	10	11	12
13	14	15	16	17	18	19
20	21	22	23	24	25	26
27	28	29	30

Syndicate

Page Summary

Style Credit

Style: Neutral Good for Practicality by timeasmymeasure

Expand Cut Tags

No cut tags

Page generated Jun. 20th, 2025 06:53 pm

EGO SUM QUI SUM

Часопис пізнання себе та всього, що довкола

Entries tagged with наше

Без ґрунту

Ouroboros

Кідрук

Перша нова книга нового року

З Новим Роком!

...

Happy Autumnal Equinox to all good people

Any man who must say, 'This is not a bluff', is bluffing.

Тувім

Apes Debemus Imitari

Трійця

День Народження/My Birthday

Приїхав мій книжковий даруночок!

виїздна віза

Смачної куті та гучної Коляди!

Новорічно-аналітичне

З Новим Роком!

Коли пробʼють вісім склянок

Мороз прикрасив шибки на балконі

Happy Winter Solstice!