![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Космос у твоєму серці
Dec. 13th, 2025 08:24 pm
Це поетично, це смішно, це сумно, це розіб'є тобі серце - але наповнить силою жити далі. Це саме те кіно, яке треба дивитися під час війни в Україні, попри відключення енергії та обстріли російських фашистів. Я глибоко вдячний всім людям, що створили цей фільм. Ви дивовижні!
Окремо хотів би відзначити саундтрек фільму. Він створює надзвичайну атмосферу і передає всі нюанси емоцій.
Чудовий роман від моєї подруги Марини. Історії кількох людей тісно переплітаються долею, наче ріки, що впадають в одне море. Книга про те, як іноді важко буває знайти справді свій шлях, і як правильне слово у правильну мить може підштовхнути тебе до здійснення мрії. Прочитав на одному диханні, занурившись у цю розповідь, яка нагадала мені дещо важливе про моє власне життя.
День Незалежності
Aug. 24th, 2025 11:17 am
Багато разів кажу - і знову повторю: те, що ми можемо сьогодні, три з половиною роки після кремлівської навали, святкувати під українським прапором у своїх містах і селах - це вже наша перемога. росія програла і ніколи вже не виграє. Бо цілком зрозуміло, що якби вдався їхній задум, те, що вони вважали б перемогою - сьогодні це святкування було б неможливе ані в Києві, ані в Харкові, ані в Чернігові, ані в Сумах, ані в Одесі, ані в Дніпрі, ані в Запоріжжі, ані в Херсоні - так само як сьогодні це, на жаль, неможливо зробити відкрито в окупованих Криму, Донецьку та Луганську. Але окуповані території зрештою повернуться - бо гнила імперія, що тримається на насильстві над пригнобленими є приреченою, якою б могутньою та нездоланною вона б не здавалася зараз. Невпинні закони історії не зупинити жодному "кремлівському мрійнику". Якщо задум кремлівського карлика вдався б - сьогодні ми могли б святкувати у "кращому" випадку в залишках країни на західних областях. У гіршому ж - в екзилі, з непозбувною гіркотою, подібно вигнанцям після поразки УНР. москва хотіла окупації Києва та більшої частини (якщо не всієї) України. москва хотіла повного знищення української державності, тотального зтирання самої ідеї про можливість незалежної України. Їй це не вдалося і вже не вдасться - про що з невимовним болем публічно говорять вже самі московські пропагандисти. А ми святкуємо. Бо Україна була, є - і буде.
дім для дома
Jul. 13th, 2025 09:29 pm
Без ґрунту
Apr. 21st, 2025 11:03 amwww.goodreads.com/book/show/197822180
Усе місто довкола мене в зелі. Квітнуть акації. Білі ґрона обтяжують дерева, що простяглись вздовж пішоходів, що густими купами тиснуться на бульварі по середині проспекту, що суцільне зеленобіле тло утворюють в довколишніх садах. Ранкове повітря насичене солодким тьмяним ароматом білого квіту.
Я мну з огидою цигарку і викидаю її геть в бляшану урну. Такого ранку курити цигарку межує з блюзнірством!
П’яний од пахощів, я стою на ґанкові. Чи є ще друге таке запашне на Україні місто? Харків, Глухів, Київ? Я уявляю собі Київ, горяне, глибокими ярами розкреслене місто. Я відтворюю собі в уяві зелені його вулиці, сади і рішуче кажу:
— Ні!
Київ — офіційний, церемонний, сказати б так: стриманий. Він підібраний, можливо, навіть дещо педантичний. Каштани, що ними в Києві обсаджені вулиці, квітнуть декоративно пишно, але без паxощів. Усе дуже коректно й пристійно, але без всякого ентузіязму. Щодо лип, щодо старого Києва, то липи з їх м’яким і ніжним ароматом лишилися для міста тільки згадкою в скасованій, хоч і не зовсім ще забутій назві: Липки.
Тільки тут в цьому південному степовому місті аромат панує над усім. І серце, повне пам’яті про пишне буяння квіту, назавжди зберігає згадку про світ, який сьогодні став інший.
Потік. Останній кіт на Землі
Apr. 21st, 2025 10:34 am
Давно вже хотів написати про цей повнометражний анімаційний фільм. Дивився на одному диханні. Жодного слова, жодної репліки - тільки життя тварин на екрані. Життя у дивному постапокаліптичному світі, де не залишилося людей, і вода заливає світ. Нагадує дещо це sparrow-hawk-ua.dreamwidth.org/2021/06/17/
Цей твір можна розглядати як опис сюрреалістичного сну, можна як приповість сповнену філософських роздумів. Але в будь-якому разі, це дуже красива розповідь, що сповнює серце співпереживанням до всіх героїв та змушує глибоко задуматися про своє життя.
цікавий сон
Nov. 22nd, 2024 12:19 pmДивний і дуже детальний сон.
Хроніки поцуплених роверів
Aug. 15th, 2024 11:07 am
Ідеальні дні
May. 8th, 2024 03:11 pm
Книги двох песимістів
Apr. 13th, 2024 10:03 pmЛю Цисінь - песиміст простору. У його баченні весь неозорий Всесвіт - це "Темний Ліс", страшне та непривітне місце, де точиться гоббсіанська bellum omnium contra omnes. Там немає доброзичливих цивілізацій, і будь-яка, навіть найрозвинутіша раса, дотримується вовчого закону "вбий незнайомця при першому ж контакті - або будеш вбитий сам". Вкрай незатишне місце, той його всесвіт, можливо це відображення суто китайського погляду на довколишній світ, що оточує Піднебесну (це багато б пояснило у геополітиці комуністичного Китаю).
Бен Елтон - песиміст часу. Класичний вже сюжет наукової фантастики, подорож у минуле аби його, минуле, змінити, він зображує з темним фаталізмом, коли кожне намагання зробити краще призводить до лише більш жахливих сценаріїв, і спіраль історичних жахів закручується Уроборосом, що кусає свій хвіст. Не нова ідея, але написано непогано. Викликає у пам'яті той старий анекдот про оптиміста: "Завжди може бути гірше!"
Загалом, цікаве читання у пору, коли на жаль, реальність часто демонструє нам речі, які б не вигадав і найталановитіший майстер жахів.
Дивовижний світ Хаяо Міядзакі
Jan. 30th, 2024 10:24 pm
Die vier Himmelsrichtungen
Jan. 29th, 2024 02:47 pm
Ваш покірний слуга кіт
Jan. 4th, 2024 09:54 pmТак ось, побачив цитату з цього роману, зацікавився — а він є в чудовому українському перекладі Івана Дзюби, ще 1973 року! І в 2023 році «Фоліо» його так гарно перевидало.
Нацуме Сосекі написав його в 1905 році, але в багато чому спостереження та розмірковування головного героя — Кота, що живе у будинку вчителя гімназії, видаються вкрай актуальними.
Побутові замальовки Японії початку 20 ст. змішані з філософськими та літературними бесідами вчителя та його друзів, які підслуховує Кіт. Набравшись вченості від господаря, він і собі починає рефлексувати, спостерігаючи людей та котів довкола себе. Іноді весела, іноді сумна — цю книгу було напрочуд приємно читати довгими зимовими вечорами.
Pillow book by Peter Greenaway
Nov. 30th, 2023 01:15 pm
Одне з найбільших кінематографічних одкровень моїх підліткових років. Пам'ятаю, яким вікном у чарівний світ абсолютно нової для мене естетики та філософії стала ця стрічка. Поезія людського тіла переплітається тут з візуальними розкошами каліграфії. Можливо, саме цей фільм посприяв моїй глибокій зацікавленості мовами, зокрема в їхньому візуальному відображенні. А магічна ємність ієрогліфів, що містять стільки сенсів лишень у кількох рисках, назавжди запала мені в душу. І, так, я розумію фетиш головної героїні у малюванні символів на людському тілі!
