кісо абідєлась? %)

гггг Отар викинув мене з френдів після того як я сказав

"хехе, бесіди ще якісь проводити... дати по сраці і сказати: поїдеш і все! %)

такі методи виховання сільські надійніші :0)"

на його пост де він розповідав трагічну гісторію свого небажання в дитинстві виконувати певні настанови (більше не скажу, надпис підзамковий все ж таки)

певно, його інтелігенська душа болісно тенькнула і він невіряче перепитав: "Ти це серйозно?"

на що я відповів:

"а ти думав!

іноді треба і суворість батьківську виявити. щоб діти знали: осьо ще можна пожартувати та почевряжитись, але коли батько отак нахмурять брови - то все, викобеньки скінчилися, треба робити так, як старші скажуть

тільки так. зі свого дитинства пам'ятаю"

"Я був про тебе кращої думки." - з пафосом вигукнув наш хвилософ і виключив мене з дискашну, не дав сказати більше ані слова... щож... хай буде так, такі друзі мені дійсно не потрібні :0)

від себе ще хочу додати (див. попередній пост)

взагалі, розумність покарань - то головне

мені дуже подобалося, коли читав як на січі молодих козаків вчили - отримав за діло, встань та ще й подякуй старшим за науку :0) і які люди виростали %)

коли я в дитинстві ходив на секцію рукопашного бою там наш препод-колишній вояка десантура вчив малих так: коли хтось робив заборонений підлий прийом - давав ляща. болюче але нешкідливо. дуже швидко всі привчалися по чесному битися. навіть досить підлі "товарищі"

кісо абіделась але про дещо "забула" %)

сердяга отар, позбавивши мене можливості відповідати, не витер, одначе, моїх коментів і тепер розбурхані пани та панянки зі львова сиплють мені на мило гнівні філіпики ггггг %)

давайте-давайте, звичайно ;0) ви ж в нас такі прогресивні... певно виховуєте (чи будете виховувати) своїх діточок "без ніякої дісципліни", як у вчорашній серії сімпсонів було (хто бачив - зрозуміє;)

правильно говорит Жадан

http://pk.kiev.ua/interview/2006/06/08/090039.html

- А как, интересно, ты начал писать?

- Смотри: вот ты - женщина. Как ты ощутила свою сексуальность? В какой-то момент ощутила определенные изменения в организме и ощутила определенные потребности. Так же и творчество. Живешь - живешь и вдруг понимаешь: надо сесть и написать. Или еще сравнение - немножко натуралистичное, но, по-моему, очень точное: просыпаешься ты утром, плохо тебе. Тошнит. Пока не выдашь все - оно будет сидеть и мешать тебе. А выдашь – и такое облегчение! Если ты профессионально работаешь над книгой, она из тебя вылазит очень тяжело. Это прямо-таки физиологические штуки. На самом деле литература, занятие искусством – патология.

жизнь интереснее любой фантастики

ехали сегодня с отцом... что-то разговорились, он стал вспоминать за молодость свою студенческую...потом разговор перетёк на амур - кто знает днепр - тот понимает

стал вспоминать громкую историю с Матросом - вором в законе... множество интересных подробностей. как грится "и смех, и слёзы, и любовь"

просто были родители знакомы не лично, но с людьми которые были его родичами... обычные люди, жили и работали то все вместе при совке. все в одном соке варились

история днепровского алькапоне ещё ждёт своего писателя или кинорежисёра...

датипозадулогія, ото так :0)

позавчорашня серія сімпсонів. єлейний сусід гомера (забув прізвище) весь такий із себе сумирний та релегійно-всепрощаючий... а виявляється, що у дитинстві був тим ще зарізякою - його батькі-хіпани, бач, не визнавали дисципліни та "насильства над ніжною душею дитини" ;0)

розмова батьків з дохтуром

"- то ви не визнаєте жодних дисциплінарних покарань, але бажаєте, щоб я приборкав у вашому сині потяг до руйнації?

- так, саме так!

- ну що ж... як раз для таких випадків є новітній перспективний напрямок - "датипозадулогія" %)))

ну а далі картинка: дохтур лупцює дупу малого фулігана поки не вибив з нього всю дурь :0)

мудрий мульт все ж таки :0)

кажется, уже когда-то цитировал...

...но не могу удержаться

"Из слов - если с ними бережно обращаться - можно, будто из кирпичиков, выстроить мост через бездну непонимания и хаоса... Я не считаю писателя святым, но слова для меня святы. Они заслуживают уважения. Отберите нужные, расставьте в нужном порядке - и в мире что-то изменится"

Том Стоппард "Настоящее" 1982 г.