У них что, нет апельсинов?

Встреча ламы Калу Ринпоче с дзэнским мастером Сеунгом Саном.
Вошли два монаха в монашеских платьях — бордово-жёлтое у тибетца и строгое серо-чёрное у корейца, за ними следовала лысая свита монахов помоложе и переводчики. Тибетский лама сел неподвижно, одной рукой перебирая деревянные чётки и непрерывно бормоча «Ом мани пеме хунг» в такт дыханию.
Дзэнский мастер, славившийся своими методами забрасывания учеников вопросами до тех пор, пока они не вынуждены будут признать своё неведение, и затем оравший на них: «Ты не знаешь ум!», пошарил в глубине своей робы и извлёк оттуда апельсин.
— Что это? — требовательно спросил он у ламы. — Что это такое?
Это было типичным вступлением, и он был готов сразу наехать на любой ответ.
Тибетец сидел, тихо мусоля свои чётки, и ничего не отвечал.
— Что это? — настаивал мастер Дзэна, держа апельсин перед носом тибетца.
Калу Ринпоче очень медленно наклонился к тибетскому монаху, сидящему рядом в качестве переводчика, и они перешёптывались несколько минут. Наконец переводчик огласил:
— Ринпоче говорит: «Что с ним такое? У них там что, нет апельсинов?»

via lukacs

просто в Небо...

більше на sensuality_art

а до тих, хто був поганими хлопчиками й дівчинками, завітає...

...зовсім не Дід Мороз з подарунками, а...



…Володар Яма, чиї очі як кров, чиї прикраси – черепа беззаконних. Страшний, але справедливий.

Отож прийти колядувати у такому вбранні, до всіх, хто бажає злого Родові моєму та Землі моїй та крикнути: «Новий Рік вам у хату!!!» %)



Аби всіх покидьків вхопив пан Кіндратій і вже ніколи не відпустив. Най буде так! :0)

Фотки з all_gods

"Настоящєму поету не нужно кричати шоб бути почутим"

друже galkin_25 жжот глаголєм

Вєчєр поезії в Бабуїні навів на нєкоторі мислі. Сучасний поетичний бомонд вже лєт десять як в гробах. Коли людина стає до мікрафона і глядя в бумашку каже: - “Наступний вірш..” - ето повний порог. Істєрічєскі воплі жадана може і були б актуальні в 91 му році, но щас – це крівляньє рєбьонка. Пафосні віршы про падонків, які скрізь, і про олігархів, шо срали на твою рєспубліку вже давно стали прозою жизні. Поетому розмазування цієї словєсної блєвотіни мені ні-ху-я нецікаве. Це всьоравно шо зараз піти на концерт ГО, шоб почути шо дєдушка лєнін давно усох. І дмитро павличко, який сором*язливо матюкаючись, так і не зміг промовити слово “хуй”, остальні Поети і прочі ірванці в турецьких світерах і запліснєвєвшим мозгом – всіх цих рєбят вже давно смило волной нахуй с палуби. Ці бєднягі відчайдушно намагаються видертись на проходящій повз них корабль, але їх нігті лише безсило ковзають об його слизькі борта. Чуваки обіжались шо їх ніхто не слухає. Жадан обізвав свиньми тих, кому він похуй. Рєбяткі навєрно ожидали шо після їх пєрвих поетічних куплєтов всі гості студіі замруть – хто з сігарєтой, хто не донєся кухоль пива до рта - і в єдіном поривє видохнут – “Їбааать!...”. Да куда ви пнетесь, хоботи!? Настоящєму поету не нужно кричати шоб бути почутим. Настоящє слово, якшо воно настоящє, пробйє любу чєрєпну броню і достігне завєтних сусєков – бєз мікрафона чі рупора, бєз позорних прізивов к тішинє взалє чі талонов на вход. Тут даже “хуй” в тєкстах не поможе. Катаніє по сцені досраки. Вніманіє до нинєшньої кагорти заслуженої літєратурної богєми може прівлєчь хіба шо поєданіє імі гамна. І то, ефєкт не обєщає бути длітєльним. Я напрімєр не став би купляти кнішку, автор якої їсть гівно. Хотя распознати це поначалу досить складно. Тому краще з цим не шутіть. Ну і лошка мьода наостанок. Чудово виступив "Очеретяний кіт", за шо їм велике спасібо, отнинє і впрєдь. Пацани поймали ускользающу суть, шо подсілу нємногім. Боже помагай.

Вода!

art_nude

краса і жах

http://mcstrick.livejournal.com/904843.html

ГІЁМ ФАЙ "ЕЎРОПА ХХІ СТАГОДДЗЯ – ДРЭВА Ў БУРЫ"

ХХІ стагоддзе будзе веком жалеза і бураў. Яно ніяк не будзе нагадваць ідылічныя прароцтва, абвешчаныя да 70-ых гадоў. Яно не будзе глабальнаю вёскаю, прадбачанаю Маршалам Маклюэнам у 1966 г., ані планетою сетак (network planet) Біла Гейтса, ані ліберальнаю усясветнаю цивілізацыяй без гісторыі, якой кіруе апісаная Фрэнсісам Фукуямай «аанаўская» дзяржава. Гэта будзе стагоддзе змагання народаў ды этнічных ідэнтычнасцяў. І парадаксальна, пераможцамі будуць тыя народы, якія застануцца вернымі або вярнуцца да прадзедаўскіх каштоўнасцяў і рэальнасцяў, – біялагічных, культурных, этнічных, сацыяльных, духовых, злучаючы іх з тэхнічным і навуковым майстэрствам. ХХІ стагоддзе будзе часам, калі трагічная ды хісткая еўрапейская праметэеўская цывілізацыя здзейсніць метафару, або спазнае ўласныя беспаваротныя прыцемкі. Гэта будзе вырашальнае стагоддзе.

більше тут http://kryviec.livejournal.com/20593.html

запис підзамковий, тож поки kryviec не дал згоди на оприлюднення - єдиний шлях прочитати - бути у друзях :0) дуже раджу зафрендити, до речі

P.S. згоду отримано :0) повний текст статті під катом

( Read more... )