ну що я можу сказати...

Пікардійська Терція - це просто круто!

у нашого Клюбу dp_kinoalco з'явився гімн %) "Нам не завадить чарочка вина!"

а потім The Company of Wolves під пляшку червоного сухого та люльку у суто чоловічому товаристві %) вечір вдався :0)

Гора й горе

На місто нечутною ходою спускався вечір…
Зазвичай саме так або дуже схоже починаються оповідання пов’язані із сутінками. Мій початок буде трохи іншим.
На цю гору Вечір чимчикував п’ятнадцятихвилинними кроками разом із «Пікніком». Ніщо не могло стати йому на заваді: ані маленькі діти зі своїми бабусями, ані багаті й вічно поспішаючи кудись-то там дядьки. Єдиним, що якось могло затримати невблаганну темряву, був спів гітари.
Невблаганні для дорослих вух звуки року лунали із сусіднього вікна, і з кожною новою піснею Вечір здивовано зупинявся, а іноді навіть робив крок назад.
Якось о цій порі Вечір вирішив зробити вигляд, нібито він тут головний, а не Чаклунка. Проте одного невдоволеного погляду Чародійки вистачило для того, щоб цей Бешкетник повернувся на місце й не осмілювався більше погрожувати хмарами й дрібним та нецікавим Їй дощиком.
А Відьма чаклувала. Чари її були страшні та небезпечні, адже Вона, на відміну од всіх знайомих, не займалась такими дрібницями як кохання або краса. Ні. Шаман варила щастя цього світу. А в перервах, допоки зілля закипало, Вона бавилась тим, що створювала й знищувала нові світи.
Колись Їй, як і багатьом іншим, спала на думку доволі цікава річ: одного нашого поруху достатньо для того, щоб знищити чийсь маленький світ. Нашому ж світові поки щастить: наш плин часу відрізняється від часу в більших братах-світах.
— «Бульк»- сказала вода й приготувалася спіймати собою чергову гидоту, необхідну мізерним людям для продовження життя.
А скільки людей задумуються про походження власного щастя? Це питання не давало спокою Чортівні вже декілька століть. Так, Вона чула про богів, про Бога Єдиного й інших, але Вона в це не вірила. Вона й не повірить ніколи в те, що вбило її сестер для того, щоб люди в нього повірили.
—Цілком звичним за 8 століть рухом Іро перемішала зілля.
Що ж це виходить? Невже Щось, або Хтось, невидимий й недоторканий може вбивати тих, хто віру в себе заслуговував не те що віками, а скоріше тисячоріччями? Того ж Перуна, Ярила, Дажбога або, наприклад, Одіна. Тора, Локі? Її саму? Велику й багатойменну?
—Мало не забула додати трошки сліз поминальних плакальниць.
Але ж Вона свої імена відпрацьовувала плоттю й кров’ю! до того ж своєю кров’ю, а не прихильників. Власне, Вона й прихильників не мала вже десь зо п’ять століть.
—Піни ще нема? Нема.
Лише в останні півсторіччя стала повертатись до старих і сивих вже богів сучасна молодь. Але що ж вона може вдіяти? Хіба можуть ці діти (так, саме діти, скільки б їм не було років) вдихнути життя в богів, чиїм повітрям не дихали не те що вони, а навіть діди їх і прадіди? Хіба можуть вони правильно заспівати пісень, неспіваних їхніми бабками й прабабками?
—Вух! Ледь встигла вогонь спіймати! Ну здичавів він зараз!
Ні, не зможуть. Принаймні без Її допомоги, а Вона вже виросла з того віку, коли бажання допомогти людям було сильніше від усього. Дев’ять віків то не жарти все ж-таки! Вона й щастя-то варить лише за старою звичкою та в пам’ять про своїх сестер, втоплених за «єресь проти Бога єдиного». Клята інквізиція!
—Що це? Невже сльоза? Так. Звичайнісінька сльоза із очей, що востаннє плакали два віки тому. Що ж. Щастя цієї весни людям забезпечене. Можна й відпочити тепер… Роки на два. Нехай люди вчаться цінувати своє щастя в горі…

(с) nord_eastwind

кращий звіт про дачу

http://sparrow-hawk.livejournal.com/530833.html

від taiba_dp :0)

Да-да-да-ДАЧА!
Чудові вихідні на дачі в Роми та Марини. Велика пошана їм за гостинність, та їх батькам за наявність цього дива!

Активний, як дитина, Рома. Сонна та неземна Марина. Майстерна Регіна. Величаве Лисенятко. Сексі Кішка. Знойний, але боязливий мужчина Фальк. Відважнийфото-робот Старкет. Галантний та справний Мяу-Макс. Діс-бандурист іне-шашличник (чому радів, як святу). Дівчинка-веселка Тайла.

Катер.Дача. Пиво. Багато пива. Окрошка. Шашлики. Річка. Раки на ногах.Виявляється плавати без ніг пришпильно, але важко. Пісні. Засмага.БАНЯ!!!! Нічна подорож та нічне купання. Ліший, під корягою, що зазивавмене. Сяючі дерева. Галявина квітів. ЗАПАХ!! Дохла рибина на бетоні.Пузата хата. Вокзал. Цьом-цьом

Тантра

http://aluette-blondy.livejournal.com/351156.html - немного "тумана", конечно, но "для чайников" пойдёт %)

вот здесь, по моему скромному мнению, гораздо лучше суть передана, к тому же в форме художественного произведения

http://www.hogwartsnet.ru/fanf/ffshowfic.php?fid=11823&l=0

а потом коробку сжечь

Если уж ненавидишь, так ненавидь, без сомнений, чисто и точно.
Если любишь - люби, не сомневаясь.
Если делаешь хорошее, жестокое, красивое, грубое - делай и не вини себя в возможной ошибке.
Если бы художник сомневался в кажмом штрихе - он бы всю жизнь писал одну картину. Если бы писатель сомневался в каждом слове - он бы черкал бумагу. Если бы воин сомневался в каждом движении - он провел бы всю жизнь шлифуя удар и не познав боя. 
Без желания быть лучше, без желания быть чем-то, решился - делай, и не разъедай себя судорогами рефлексий и мясорубкой мыслей.
Или не делай.

Коробка для сомнений

(с) rastamolika

трохи музики

"Нам не зашкодить чарочка вина" Пікардійська Терція http://falkius.livejournal.com/140810.html - відтепер гімн нашого Клубу dp_kinoalco :0)

http://aluette-blondy.livejournal.com/352971.html - прикольний кліп про Мусоліні :0) melisyonok, про що там співають? %)

і трохи ню

via http://users.livejournal.com/gitanes_/2233677.html#cutid1

via taiba_dp

альтернативная история

http://arsenikum.livejournal.com/110717.html

рекомендую + alterhistory

мой комментарий к этому кусочку

«В первую же неделю моего пребывания во Франции я получилприглашение на party от одного преподавателя Сорбонны, которому меняпорекомендовал Ясперс.
Там я имел неприятный разговор с крепковыпившим молодым человеком, который пытался выяснить у меня, чем язанимаюсь и каковы мои взгляды.
- Это не ответ "я изучаю Гегеля"! –кричал он. – Ты же русский, и, должно быть, ждёшь когда «bozen’ka»сделает так, что бы вернулся ваш дикий «tzar’»?!
Никто неостановил бузотёра, а хозяину пришлось давать объяснения некоторымгостям, не приглашает ли он к себе "пещерных реакционеров".
Когда вечер был завершен, этот преподаватель сказал мне:
-Не дразните гусей. Что бы натурализоваться в современной Франции,полезно быть хотя бы немого социалистом. И не стесняться этоподчёркивать, что бы не говорила гордость».

очень перекликается с современной действительостью. только к "социализму" добавить "толерантность" и "мультикультурность"

жизнь как фарс

Пока в центре города арабские "студенты" избивают людей, луганский хор будет петь в Санкт-Петербурге против расизма.

(с) skorkin_k

гроза

дождь... прохлада... молния и гром

слава богам

Всё было…

И молнии над Днепром, и раскаты грома, и бешено хлещущий прохладный ливень…

Природа не упустила своего последнего шанса на майскую грозу

спасибо

Wooden Horse

від gal4enja

зумчине

От чому немає навколо нормальних друзів? Чому я нікому не можу сказати те, що відчуваю? Вони тільки шушукаються про секс

http://zumka.livejournal.com/211054.html

Думи мої думи...

До монтенівського божевілля йде і наша хохландія.

Микола Хвильовий „Україна чи Малоросія”

Вперше в житті тримаю в руках закордонний паспорт. Сестра отримала.

Читаю:
паспорт є власністю України. Іменем України Міністр закордонних справ України просить усіх, кого це може стосуватися, всіма можливими заходами полегшити поїздку пред’явника паспорта, подавати йому необхідну допомогу та захист.

Хочу дожити до того часу, коли це буде не побажанням, яке ніколи не виконається... не пустими словами на які плюють з високого даху найдрібніші чиновні пацюки по всіх закордонах... коли це стане вагомим, як залитий свинцем кастет. Коли за цими словами буде стояти спокійна, надлюдська (держава ж бо, особливо держава національна, політичне втілення нації – це праця, інтелект, потуга не одної, але багатьох людей, з’єднаних в кулак) сила. Яка може багато спитати з своїх вірних (і бути громадянином якої – це буде справді честь, високий привілей, а не „всєчєловєчєскоє” право http://sparrow-hawk.livejournal.com/478287.html ), але й може реально захистити їх у будь-якому куточку світу. Бо „лише я можу карати своїх людей”.

Чи хочу я, щоб Україна вступила в ЄС у його теперішньому стані? У цю глобалістично-ліберастично-толєрастичу бюрократичну надструктуру... ні. Ще менше я хочу, щоб Україна мала щось спільне з РФ у її теперішньому стані „енергетичної золотої орди у стані „стабільності”-загнивання”

http://groben.livejournal.com/33428.html

у нас є тільки ми. Ні на кого не можна покладатися і нікому не можна довіряти.

Хтось може називати мене божевільним, казати що нам на долі написано бути задрюканим 3-м ешелоном ЄС, що йде аж після Польщі, чи „молодшим братом” татарчуків (не в етнічному сенсі, а радше за стилем мислення) які засіли біля законсервованого трупака Ульянова. що більшого не можна і бажати

Але я знаю, що це не так. що у нас є можливість. Є потенціал. Просто для цього потрібно не бути „добреньким” та демократичним, потрібні на безкінечні розмови та увіщання „друзів”.... для цього потрібно бути... ні, радше так – для цього повинні стати надлюдиною. Без пафосу і перебільшень, без романтичних натяжок. І благом має стати все, що веде до цього, а злом – все що від цього відводить. Бути добрими і жорстокими як діти... мудрими як Змій, і сильними як велет

Фашистська мужня цільність мусить бути ближчою нам від рідної розляпаної психіки.

Микола Хвильовий „Україна чи Малоросія”