Нація та діти

[sparrow_hawk_ua]

народу сподобалось. виношу з каментів на широкий загал

кожна родина - маленька клітина нації

поки робітник працює на заводі, створюючи частку національного продукту, його вагітна дружина поїхала, приміром, до лікарні. лікарня далеко, пішки не дійдеш, грошей на таксі та авто немає - родина робітнича, знов кажу, і не трба мені тут ненаукової фантастики, ми тут і зараз живемо а не в країні "Утопія Ліберастія"

і от ти не поступаючись їй місцем посилюєш ризик викиденя - себто страшної катастрофи у одній з життєдайних клітин великого тіла нації

ти своїм абсолютно невмотивованим егоїстичним вчинком ти ставиш під загрозу життя майбутнього українця, робітника, фермера. вчителя, ба навіть нового Донцова чи Шевченка - чом би й ні?

фатично, у цю мить ти - ворог нації. тебе треба виволокти з автобусу, стягти штани та виписати дясяток нагаїв - щоб взагалі сісти не міг. по козацькі так, без лживого гуманізму - ми ж його не любимо, так?

Comments

[gal4enja.livejournal.com]

правильно - 100%!
це те про що я давно думаю і говорю )
(власне, не саме цей окремий приклад, а принцип взагалі)

[azolka.livejournal.com]

семья, ячейка общества.. так колись говорили за ссср..
п.с. най не пхається в час пік. загроза викидню може бути і на першому місяці - коли невидно ніякої вагітності, а телепатів в нас нема. а коли її видно - місяць 5-6 і загроза викидню тільки через те що вона постоїть - майже ніяка.

[mavka-lisova.livejournal.com]

Питання не в жінці. Хоча кожен випадок індивідуальний. Зрештою і в напівпорожньому транспорті хтось може штовхнути чи щось подібне. А загроза викидню є завди. На 5-6 місяці - то вже передчасні пологи (і важко сказати, що гірше)... Тут проблема в чоловікові, який, до речі, напевно себе називає сильною статтю. Невже так важко поступитися місцем? А якщо це не вагітна жінка, а старенька бабуся, якій саме на цю годину і в цей час потрібно, скажімо, до поліклініки чи бавити онука. Різні ж ситуації бувають...

[mavka-lisova.livejournal.com]

Згодна на всі 100!!! Зрештою, йдеться не лише про чоловіків. Місцем може поступити так само і жінка, яка ліпше себе почуває. Вражає сама позиція - НЕ ВСТАНУ і ВСЕ!!!

[azolka.livejournal.com]

я просто в контексті посту пишу.. бо дійсно є різні моменти при яких жінка може травмуватися і може бути викидень ( і ніхто може і не буде винним)..
місцем поступитися я думаю не важко. тут питання принципу - вчити людей до таких ласок, чи ні - стимулювати розуміння того, що ніхто не зобов*язаний поступатися, бо ти вагітна. чоловік може поступитися, але не зобов*язаний.

[azolka.livejournal.com]

і я не встаю. просто не хочу. і все.

[mavka-lisova.livejournal.com]

Маєш право. А я встаю. Так мене батьки виховали - слабшим треба допомагати.

[mavka-lisova.livejournal.com]

Так склалося віками, що жінка - слабша (бо фізично більшість з нас слабші за чоловіків). Жінки стають більш вразливими, коли вони у такому стані. І до чого тут "вчити"? Поступатися вагітним жінкам місцем стали аж ніяк не тепер.

[azolka.livejournal.com]

Вчити в переносному плані. дати людині зрозуміти, що нема чого надіятися на те, що тобі хтось уступить місце. от і власне, що не тепер почали поступатися... про те і була мова в пості, який зробив поштовх для цих обговорень. мова була про те, що ТЕПЕР кожен сам за себе.

[azolka.livejournal.com]

мене теж так виховували.однак маю свою голову, що б вирішувати - треба мені так робити чи ні..
слабших треба вчити як стати сильнішими, а не потурати їх слабкості і не давати їм їздити на собі через цю слабкість.

[kampfflieger.livejournal.com]

Таки тебе ця тема зачепила. Ми з сонечком з цим боремось.

Все відбувається приблизно так: заходимо у метро, бачимо що місця всі зайняті чоловіками і починаємо розмову вголос. Диви, слабка стать сидить на лавках. Але ж виглядають як чоловіки. Але ж сидять, то ж слабка стать. Може підараси? Так, точно підараси. І виховали ж таких! І батькам мабуть соромно за дітей з такою сексуальною орієнтацією. Слухай, я взагалі не гомофоб але ж тут їх багато!

Далі можливі два варіанти розвитку подій:

1. Підараси сидять потупившись і роблять вигляд, шо не чують.
2. Один з підарасів починає огризатись. І отримує побажання не втручатись у чужі бесіди, бо по-перше ми незнайомі, по-друге до нього ніхто не звертався, по-третє підслуховувати негарно.

Крайній випадок другого варіанту - підарас лізе в бійку. Було всього раз. Підарас попався дрібний, тож я його ще й пометеляв трохи вагоном.

Так що бажаю успіхів!

[mavka-lisova.livejournal.com]

Це жахливо! Не по-християнськи зрештою... Я теж намагаюсь відповідати сама за себе. Але у кризових ситуаціях не цураюся допомоги. Допомоги батьків, наприклад. І це не обов"язково має бути щось матеріальне. Коли ти з своїм близьким другом ділишся своїми якимись проблемами, ти вже не сам за себе. Я не вважаю, що домомогти комусь - валикий подвиг чи так не має бути. Якщо всі всі збайдужіють одне до одного, буде погано. Я так вважаю. Слава Богу, що у нас ще є люди, які готові допомогти ближньому. Не раз бачила, як люди підіймають когось, хто впав абощо. Що у цьому поганого? Коли поступаєшся місцем у метро вагітній жінці, літній людині, мамі з малям, хворій людині чи тій, що погано почувається, допомагаєш їй. Адже цій особі зараз гірше, наіж тобі...Невже ти, якщо (не дай Бог) посковзнешся на вулиці і впадеш, не приймеш допомогу когось, хто хоче тобі допомогти піднятись?

І ще - я не збираюся нікого виховувати. Коли себе погано почуваю, теж не поступаюся місцем. Бо мені погано. Але, коли все ок, чому ні?

[mavka-lisova.livejournal.com]

Ок, розкажи, як вагітній стати сильнішою? Мені просто цікаво :-)

[azolka.livejournal.com]

>>Не по-християнськи зрештою
Я не християка і взагалі не віруюча.

допомога буває різною. тут не все так однозначно. своїм друзям, рідним і близьким я допоможу чим зможу. чужа людина для мене лише чужа людина, як і я для неї. не більше неменше.
підняти когось - хто впав це ок, бо мені це не створює дискомфорту. але якшо я спеціально вихожу набагато раніше з дому, що б сісти в маршрутці, бо мені важко стояти в духоті, то я не буду поступатися місцем, бо це завдає мені дискомфорту.

[azolka.livejournal.com]

та просо незамахувати всіх особливістю свого стану. тоді ніхто не буде на них наїзжати.а то таке враження що стан вагітності часто стає виправданням своїх дій ( часто нахабства і хамства).

[azolka.livejournal.com]

мда.. не всіх дурних війна забрала.. а хто власне вам дав право судити чи осуджувати дії інших людей?
зайшло собі двоє в вагон і починають поливати тих хто має інші погляди на речі..піздєц.

[mavka-lisova.livejournal.com]

Вагітні жінки - це теж люди :-) Одні замахують, інші - ні. Це вже залежить від людини, а не від її стану. Людина не стає нахабою лише тоді, коли готується стати матір"ю. А "скромність" аж ніяк сил не додає. У когось вагітність проходить легко, а в когось з ускладненнями. Не завжди жінка може сидіти вдома, коли готується стати матір"ю. Я, скажімо, упевнена, що захочу працювати до останнього. Звісно, якщо добре себе почуватиму. Просто люблю свою роботу та й гроші ніколи не бувають зайвими. Вагітність - це не хвороба. Це - особливий стан. Тоді жінка стає більш вразливою і не лише фізично.

[azolka.livejournal.com]

ну і добре. а хтось їм через цей особливий стан зобов*язаний? ніхто.

[mavka-lisova.livejournal.com]

>>Не по-християнськи зрештою
>>>Я не християка і взагалі не віруюча.

Аж ніяк не збиралася тебе залучати до християнства :-)

А щодо іншого - невже навколо так багато вагітних? Я останній раз мусила поступитися такій жінці місцем десь півроку тому. Такий випадок трапляється дуже рідко. Невже так всім надокучають вагітні жінки? Невже так важко раз у півроку поступитися місцем? І чому дискусія розгорілася навколо саме вагітних? Звідки стільки ненависті до цього стану? Я ніколи не народжувала, не була вагітною. Але мені і в такому стані приємно, коли чоловік поступиться місцем. А особливо, коли почуваєш себе не дуже, коли втомлена після роботи. Я не розумію, чому це питання набуло такого розголосу у ЖЖ. Таке враження, що вагітні заважають жити усім "невагітним"... Не розумію!

[mavka-lisova.livejournal.com]

Це - етикет, зрештою...

[azolka.livejournal.com]

ну просто мова почалася за вагітних..
насправді, я можу говорити лише за себе. от і скажу. вагітні стали більш наглими. незнаю з чим це пов*язано. в магазині без черги, екзмаени пргосто так в універі,в транспорті вони королеви "не щтовхайте мене, я вагітна", а це час пік - всі спішать і вона там королева.
я не переношу наглість у будь-яких проявах, а якшо цю наглість проявляє вагітна то я просто починаю ненавидіти цю майбутню мамашу. потім вона почне кричати " не штовхайте, я з дитиною на руках", "пропустіть, я з дитиною", " поставте екзамен - в мене дитина плаче вдома".
от за це їх і не люблять.

[azolka.livejournal.com]

етикет передбачує поступання місцем будь-якій жінці. не тільки вагітній. але час зменіюється, етикет теж.

[mavka-lisova.livejournal.com]

Власне. Тому мене ця дискусія і дивує. Може я старомодна :-)Але мені ці всі "чоловічі" штучки з етикету подобаються :-)

[aneta-spb.livejournal.com]

Вообще странно, что на эту тему зашел какой-то спор.
Я сталкивалась и с тем, что уступали место и с тем, что не уступали. Были случаи, когда приходилось об этом просить даже... Но это если чувствовала себя действительно плохо.
Были случаи, когда беременная и со старшим малым ребенком ехала в поезде, место дали верхнее (ребенок до 5 лет бесплатно, но без места), и доблестные мужчины наотрез отказались уступить нижнюю полку. Ну, им же и хуже было - дитю со мной пузатой было тесно, оно кричало, приходилось шастать вверх-вниз, то за упавшей соской, то бутылочки менять, то пеленку, и всем мешать.
Я всегда уступаю место беременным, хотя мои собственные дети уже выросли. Одно исключение: если плохо себя чувствую и болею, видя беременную, я ей об этом говорю и предлагаю кому-либо из окружающих мужчин проявить джентльменство.
Конечно, никто нам беременным ничего не должен. Но есть просто совесть.

[schantalik.livejournal.com]

Утріруєтє. Але все правда, вагітна жінка - це продовжувачка роду людського (хоча і не вагітна є потенціальною берегинею), а тому їй необхідне особливе піклування.
Тому ніяких метро.
Взагалі це свинство - посилати вагітну на 8-му місяці кудись у громадському транспорті.
Але що ж поробиш, якщо так виходить, жінці треба допомогти. Поступитися місцем, піднести важку сумку, подати руку - це ж взагалі природно, навіть тварини піклуються про вагітних самок, всім плем"ям до речі! Їм віддають найкращу їжу, їм перепадає найзручніший нічліг, вони звільнюються від полювання..Ж)))))
Але от у чім трабла. Вагітність помітна лише на великимх термінах. А якщо вона "чуть-чуть бірємєнна" (без животіка), то хто ж їц поступиться? Не буде ж вона на шиї вішати табличку!