Осмысление себя в культуре через богов
Sep. 21st, 2007 01:14 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
интересная мысль
via
standslaat
что я могу сказать по этому поводу: из богов мне всегда был ближе всего Велес - маг, мудрец, шаман, владыка вдохновения... и одновременно покровитель власти (во всех смыслах) и богатства (тоже самое).
у германцев это Один

Даґ
День в сонячних шатах
Видіння прекрасне
Врата притулку Альфового,
Світний поріг,
Обійстя окрилених
Ранньоопірених,
Два лика Мінни
На світанку стрімко спадають
У безогляднім леті
Без турбот і потаю
Хуґин та Мунін
Вони в сутінках стрімко
Безпечності повні
Нашіптують в темряві
Своїм різким „кар!”
І погідно стежачи
За Його бровою
Всепроникливі
Випромінюючі
Його очі, одне ясне
Як день і ніч
Обидва правдомовні
Як Він пристально гляне
З Його страшними птахами,
Що водять танок із зірками
Й зодягнені в ніч
Поведе бровою
Громовицю кине
Фірманентом висі
На путі
Убраний в чорне
У сціплену кільцями-драконами Мідгарту,
Суть одна правдивість;
Від зазрячих очей
Скритий навіки;
Свого Воїтеля зустріти,
На плечах Одина,
Прозвістити день,
Хитромудру насолоду
Одному, що горить бажанням знань.
Палаюча руна,
Обитель Одина
Сліпить як Суна,
А чорне як пустка
Виповнює все,
Й скриває,
Як тільки від воріт Гладшейму
Западе пітьма.
Прадавня норвежська віршована легенда про Хуґина та Муніна*, воронів Одина, єдиних Його крилатих супутників.
* Назви Хуґин та Мунін походять від слів „мислення” (hug) та „пам’ять”, „Вдумливий” або „Сміливий” та „Уважний” або „Налаштований”.
via
promonaut, переклад легенди українською його ж
via
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
что я могу сказать по этому поводу: из богов мне всегда был ближе всего Велес - маг, мудрец, шаман, владыка вдохновения... и одновременно покровитель власти (во всех смыслах) и богатства (тоже самое).
у германцев это Один

Даґ
День в сонячних шатах
Видіння прекрасне
Врата притулку Альфового,
Світний поріг,
Обійстя окрилених
Ранньоопірених,
Два лика Мінни
На світанку стрімко спадають
У безогляднім леті
Без турбот і потаю
Хуґин та Мунін
Вони в сутінках стрімко
Безпечності повні
Нашіптують в темряві
Своїм різким „кар!”
І погідно стежачи
За Його бровою
Всепроникливі
Випромінюючі
Його очі, одне ясне
Як день і ніч
Обидва правдомовні
Як Він пристально гляне
З Його страшними птахами,
Що водять танок із зірками
Й зодягнені в ніч
Поведе бровою
Громовицю кине
Фірманентом висі
На путі
Убраний в чорне
У сціплену кільцями-драконами Мідгарту,
Суть одна правдивість;
Від зазрячих очей
Скритий навіки;
Свого Воїтеля зустріти,
На плечах Одина,
Прозвістити день,
Хитромудру насолоду
Одному, що горить бажанням знань.
Палаюча руна,
Обитель Одина
Сліпить як Суна,
А чорне як пустка
Виповнює все,
Й скриває,
Як тільки від воріт Гладшейму
Западе пітьма.
Прадавня норвежська віршована легенда про Хуґина та Муніна*, воронів Одина, єдиних Його крилатих супутників.
* Назви Хуґин та Мунін походять від слів „мислення” (hug) та „пам’ять”, „Вдумливий” або „Сміливий” та „Уважний” або „Налаштований”.
via
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)