подумалося…

набиваю у договорі «Клієнт…»

в давньому Римі клієнтами звали залежних осіб. а повноправних громадян, часто не просто повноправних, а й з великими можливостями, багатих чи з владою, чи те й інше одночасно – патронами. і у кожного патрона була своя клієнтела. почет такий. клієнти мали статус вище за рабів, звісно… але все рівно другий сорт… багато з них і були, зрештою, вільновідпущениками патрона… так йому було зручніше вирішувати свою справи, у юридичному сенсі (раби були недієздатними)

от як значення слів змінюється на протилежне

уявляю, як би сміявся патрон якийсь словам на зразок cliens semper rectus est

Элли - Тотошке:

( Поехали! )