![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Земля під небо, догори, все димом,
Димом, - любо,
Ростуть крізь тіло чебреці –
Тече по ньому згуба.
І ходить місяць між дерев –
Із краю в край – без краю.
Я ненароджену сестру
Між срібних хвиль впізнаю.
І зазоріють очі в небі,
Білі руки зродять зело,
На плечі – полум’ям волосся,
Неначе струмені веселі.
Зазеленіє у душі, мов чебреці,
Солодка згуба.
Втечу до тихої ріки.
Тепер я мавка. Любо
(с)
katrechka
Димом, - любо,
Ростуть крізь тіло чебреці –
Тече по ньому згуба.
І ходить місяць між дерев –
Із краю в край – без краю.
Я ненароджену сестру
Між срібних хвиль впізнаю.
І зазоріють очі в небі,
Білі руки зродять зело,
На плечі – полум’ям волосся,
Неначе струмені веселі.
Зазеленіє у душі, мов чебреці,
Солодка згуба.
Втечу до тихої ріки.
Тепер я мавка. Любо
(с)
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)