Думи мої думи...
May. 30th, 2007 10:14 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
sparrow_hawk_uaДо монтенівського божевілля йде і наша хохландія.
Микола Хвильовий „Україна чи Малоросія”
Вперше в житті тримаю в руках закордонний паспорт. Сестра отримала.
Читаю:
паспорт є власністю України. Іменем України Міністр закордонних справ України просить усіх, кого це може стосуватися, всіма можливими заходами полегшити поїздку пред’явника паспорта, подавати йому необхідну допомогу та захист.
Хочу дожити до того часу, коли це буде не побажанням, яке ніколи не виконається... не пустими словами на які плюють з високого даху найдрібніші чиновні пацюки по всіх закордонах... коли це стане вагомим, як залитий свинцем кастет. Коли за цими словами буде стояти спокійна, надлюдська (держава ж бо, особливо держава національна, політичне втілення нації – це праця, інтелект, потуга не одної, але багатьох людей, з’єднаних в кулак) сила. Яка може багато спитати з своїх вірних (і бути громадянином якої – це буде справді честь, високий привілей, а не „всєчєловєчєскоє” право http://sparrow-hawk.livejournal.com/478287.html ), але й може реально захистити їх у будь-якому куточку світу. Бо „лише я можу карати своїх людей”.
Чи хочу я, щоб Україна вступила в ЄС у його теперішньому стані? У цю глобалістично-ліберастично-толєрастичу бюрократичну надструктуру... ні. Ще менше я хочу, щоб Україна мала щось спільне з РФ у її теперішньому стані „енергетичної золотої орди у стані „стабільності”-загнивання”
http://groben.livejournal.com/33428.html
у нас є тільки ми. Ні на кого не можна покладатися і нікому не можна довіряти.
Хтось може називати мене божевільним, казати що нам на долі написано бути задрюканим 3-м ешелоном ЄС, що йде аж після Польщі, чи „молодшим братом” татарчуків (не в етнічному сенсі, а радше за стилем мислення) які засіли біля законсервованого трупака Ульянова. що більшого не можна і бажати
Але я знаю, що це не так. що у нас є можливість. Є потенціал. Просто для цього потрібно не бути „добреньким” та демократичним, потрібні на безкінечні розмови та увіщання „друзів”.... для цього потрібно бути... ні, радше так – для цього повинні стати надлюдиною. Без пафосу і перебільшень, без романтичних натяжок. І благом має стати все, що веде до цього, а злом – все що від цього відводить. Бути добрими і жорстокими як діти... мудрими як Змій, і сильними як велет
Фашистська мужня цільність мусить бути ближчою нам від рідної розляпаної психіки.
Микола Хвильовий „Україна чи Малоросія”
Микола Хвильовий „Україна чи Малоросія”
Вперше в житті тримаю в руках закордонний паспорт. Сестра отримала.
Читаю:
паспорт є власністю України. Іменем України Міністр закордонних справ України просить усіх, кого це може стосуватися, всіма можливими заходами полегшити поїздку пред’явника паспорта, подавати йому необхідну допомогу та захист.
Хочу дожити до того часу, коли це буде не побажанням, яке ніколи не виконається... не пустими словами на які плюють з високого даху найдрібніші чиновні пацюки по всіх закордонах... коли це стане вагомим, як залитий свинцем кастет. Коли за цими словами буде стояти спокійна, надлюдська (держава ж бо, особливо держава національна, політичне втілення нації – це праця, інтелект, потуга не одної, але багатьох людей, з’єднаних в кулак) сила. Яка може багато спитати з своїх вірних (і бути громадянином якої – це буде справді честь, високий привілей, а не „всєчєловєчєскоє” право http://sparrow-hawk.livejournal.com/478287.html ), але й може реально захистити їх у будь-якому куточку світу. Бо „лише я можу карати своїх людей”.
Чи хочу я, щоб Україна вступила в ЄС у його теперішньому стані? У цю глобалістично-ліберастично-толєрастичу бюрократичну надструктуру... ні. Ще менше я хочу, щоб Україна мала щось спільне з РФ у її теперішньому стані „енергетичної золотої орди у стані „стабільності”-загнивання”
http://groben.livejournal.com/33428.html
у нас є тільки ми. Ні на кого не можна покладатися і нікому не можна довіряти.
Хтось може називати мене божевільним, казати що нам на долі написано бути задрюканим 3-м ешелоном ЄС, що йде аж після Польщі, чи „молодшим братом” татарчуків (не в етнічному сенсі, а радше за стилем мислення) які засіли біля законсервованого трупака Ульянова. що більшого не можна і бажати
Але я знаю, що це не так. що у нас є можливість. Є потенціал. Просто для цього потрібно не бути „добреньким” та демократичним, потрібні на безкінечні розмови та увіщання „друзів”.... для цього потрібно бути... ні, радше так – для цього повинні стати надлюдиною. Без пафосу і перебільшень, без романтичних натяжок. І благом має стати все, що веде до цього, а злом – все що від цього відводить. Бути добрими і жорстокими як діти... мудрими як Змій, і сильними як велет
Фашистська мужня цільність мусить бути ближчою нам від рідної розляпаної психіки.
Микола Хвильовий „Україна чи Малоросія”
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2007-05-30 07:58 pm (UTC)Ні. Це є в тобі самому. Скільких людей ти сьогодні повів за собою?
Скільких братів по крові переконав, що вони можуть пишатися з того,
шо вони твої брати, а ти їх Родина?
Усі українці брати. Але це має бути не тільки не дискутоване, це має бути не заперечне, як те, що сонце сходить, а людина дихає повітрям.
Ти рахуєш себе слабким для цього? Думаю шо ні.
Ото тобі кажуть шо одна людина не робить історію? Але то - ДУРНЯ.
Історія показує шо ОДНА людина робить історію.
Інакше - хто такий Наполіон, Піночет, Де-Голь?
І чому ти не Наполеон?
Тільки починати треба не з глобального покращення життя усього людства.
Треба починати з себе, з свого оточення, сімї, роботи, може навчання.
Роби світ таким як ти бачеш.
Але якшо ти не зможеш пояснити свому другові яким має бути світ, чому ти рахуєш шо поясниш усьому світові?
Світ може бути кращим. Але для цього треба щоби ти, я, наші друзі, родичи, товариші усі кожен навколо себе зробили світ ...трохи кращим. І він буде таким яким ми його зробимо.
От чи може нас хтось поважати як ми самі себе не поважаємо?
Якшо якесь москалісько нам говорить "пакості" і ми не маємо наснаги заїхати йому в пику?
Аристократія, Еліта тим і відризняється від "інтелегенції", що в неї нема комплексів. І якшо мою гідність буде ображено, я буду пояснювати усіма засобами, доступними до сприйняття тим, хто її, гідність, образив.
Інколи вистачає просто сказати, інколи треба і в пику дати.
А ще наша земля багата ріжними бітами, ломами, іншим підручним знаряддям, яко наприклад "буkыжник-оружие_пролетариата".
Просто, будь щирим. Будь! :)