Думи мої думи...
May. 30th, 2007 10:14 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
До монтенівського божевілля йде і наша хохландія.
Микола Хвильовий „Україна чи Малоросія”
Вперше в житті тримаю в руках закордонний паспорт. Сестра отримала.
Читаю:
паспорт є власністю України. Іменем України Міністр закордонних справ України просить усіх, кого це може стосуватися, всіма можливими заходами полегшити поїздку пред’явника паспорта, подавати йому необхідну допомогу та захист.
Хочу дожити до того часу, коли це буде не побажанням, яке ніколи не виконається... не пустими словами на які плюють з високого даху найдрібніші чиновні пацюки по всіх закордонах... коли це стане вагомим, як залитий свинцем кастет. Коли за цими словами буде стояти спокійна, надлюдська (держава ж бо, особливо держава національна, політичне втілення нації – це праця, інтелект, потуга не одної, але багатьох людей, з’єднаних в кулак) сила. Яка може багато спитати з своїх вірних (і бути громадянином якої – це буде справді честь, високий привілей, а не „всєчєловєчєскоє” право http://sparrow-hawk.livejournal.com/478287.html ), але й може реально захистити їх у будь-якому куточку світу. Бо „лише я можу карати своїх людей”.
Чи хочу я, щоб Україна вступила в ЄС у його теперішньому стані? У цю глобалістично-ліберастично-толєрастичу бюрократичну надструктуру... ні. Ще менше я хочу, щоб Україна мала щось спільне з РФ у її теперішньому стані „енергетичної золотої орди у стані „стабільності”-загнивання”
http://groben.livejournal.com/33428.html
у нас є тільки ми. Ні на кого не можна покладатися і нікому не можна довіряти.
Хтось може називати мене божевільним, казати що нам на долі написано бути задрюканим 3-м ешелоном ЄС, що йде аж після Польщі, чи „молодшим братом” татарчуків (не в етнічному сенсі, а радше за стилем мислення) які засіли біля законсервованого трупака Ульянова. що більшого не можна і бажати
Але я знаю, що це не так. що у нас є можливість. Є потенціал. Просто для цього потрібно не бути „добреньким” та демократичним, потрібні на безкінечні розмови та увіщання „друзів”.... для цього потрібно бути... ні, радше так – для цього повинні стати надлюдиною. Без пафосу і перебільшень, без романтичних натяжок. І благом має стати все, що веде до цього, а злом – все що від цього відводить. Бути добрими і жорстокими як діти... мудрими як Змій, і сильними як велет
Фашистська мужня цільність мусить бути ближчою нам від рідної розляпаної психіки.
Микола Хвильовий „Україна чи Малоросія”
Микола Хвильовий „Україна чи Малоросія”
Вперше в житті тримаю в руках закордонний паспорт. Сестра отримала.
Читаю:
паспорт є власністю України. Іменем України Міністр закордонних справ України просить усіх, кого це може стосуватися, всіма можливими заходами полегшити поїздку пред’явника паспорта, подавати йому необхідну допомогу та захист.
Хочу дожити до того часу, коли це буде не побажанням, яке ніколи не виконається... не пустими словами на які плюють з високого даху найдрібніші чиновні пацюки по всіх закордонах... коли це стане вагомим, як залитий свинцем кастет. Коли за цими словами буде стояти спокійна, надлюдська (держава ж бо, особливо держава національна, політичне втілення нації – це праця, інтелект, потуга не одної, але багатьох людей, з’єднаних в кулак) сила. Яка може багато спитати з своїх вірних (і бути громадянином якої – це буде справді честь, високий привілей, а не „всєчєловєчєскоє” право http://sparrow-hawk.livejournal.com/478287.html ), але й може реально захистити їх у будь-якому куточку світу. Бо „лише я можу карати своїх людей”.
Чи хочу я, щоб Україна вступила в ЄС у його теперішньому стані? У цю глобалістично-ліберастично-толєрастичу бюрократичну надструктуру... ні. Ще менше я хочу, щоб Україна мала щось спільне з РФ у її теперішньому стані „енергетичної золотої орди у стані „стабільності”-загнивання”
http://groben.livejournal.com/33428.html
у нас є тільки ми. Ні на кого не можна покладатися і нікому не можна довіряти.
Хтось може називати мене божевільним, казати що нам на долі написано бути задрюканим 3-м ешелоном ЄС, що йде аж після Польщі, чи „молодшим братом” татарчуків (не в етнічному сенсі, а радше за стилем мислення) які засіли біля законсервованого трупака Ульянова. що більшого не можна і бажати
Але я знаю, що це не так. що у нас є можливість. Є потенціал. Просто для цього потрібно не бути „добреньким” та демократичним, потрібні на безкінечні розмови та увіщання „друзів”.... для цього потрібно бути... ні, радше так – для цього повинні стати надлюдиною. Без пафосу і перебільшень, без романтичних натяжок. І благом має стати все, що веде до цього, а злом – все що від цього відводить. Бути добрими і жорстокими як діти... мудрими як Змій, і сильними як велет
Фашистська мужня цільність мусить бути ближчою нам від рідної розляпаної психіки.
Микола Хвильовий „Україна чи Малоросія”
no subject
Date: 2007-05-31 08:49 am (UTC)человек существует не для ПАХАНИЯ. "работа для рабов и роботов" - не случайно эти три слова звучат именно так
осознанный созидательный труд, особенно труд творческий - это безусловно важная часть формирования и развития человека. а вот ПАХАТЬ - и не важно, с глобальной точки зрения, пашет ли это бедный крестьянин для прокорма своей семьи или "успешный менеджер" чтобы успевать выплачивать проценты по кредитам за "красивую жизнь" - это в "лучшем случае" белка в колесе, в худшем - деградация. что мы сейчас и имеем возможность наблюдать. "работай всё больше чтобы всё больше потреблять" отсюда избыточность и бессмысленный трудоголизм
выезд на пмж я уже не говорю о смене гражданства - нет, мне это не нужно. я к этому не стремлюсь и не делаю соответственно, никаких шагов в этих направлениях. я хочу жить тут, в этой стране. я тут ничего особо не хвалю, если ты не заметил. остальные страны точно такие же по большому счёту - кроме одного - они мне чужие. и я чужой для них, соответственно
дом там где твоё сердце, а не там, где тебя сытнее кормят - если я что-то и понял за эту свою земную жизнь - так только это
no subject
Date: 2007-05-31 01:41 pm (UTC)Человек есть БИО-РОБОТ, нравится тебе это или нет, ну или как обычное млекопитающее, но только общественное. Сбой нормальной программы воспроизводства генов привел этого вида млекопитающих к необходимости жить стаей (прообраз общества). Экономика была и тогда, но на более низком уровне - есть еда - есть жизнь, нет еды - извини...
Все развитие человека ПРЯМО связано с развитием технологий добычи пищи (земледелие, скотоводство) и рабочих инструментов, мотыга деревянная, металлическая, желещзная, плуг и т.д.). Более успешные сообщества в межплеменной борьбе выиграли и стали не только более довольными, но и более могущественными. Продолжать дальше думаю не надо, начало логики задано.
Так как мы обычные млекопитающие, то и одна из наших функций - воспитать потомство, которое способно выжить в окружающем мире. После этого мы как люди свою роль в физическом плане ВЫПОЛНИЛИ, все.
Насчет работы - неважно кем ты работаешь, главное ты работаешь и ты уважаемый член общества за это, ты приносишь этому обществу пользу. Творческая работа также почетна как и всякая другая, но твое творчество ДОЛЖНО БЫТЬ ВОСТРЕБОВАНННЫМ обществом.
Работающему деградация не грозит, деградация грозит слабому и безвольному, вот здесь ты допустил передергивание. Для информации, успешные менеджеры НИКОГДА не платят лишнего и в том числе за атрибуты "красивой жизни", это просто ЭКОНОМИЧЕСКИ не выгодно...
Насчет работать больше и больше потреблять - не знаю, я все свободные деньги впихиваю в знания и воспитание детей, это единственное разумное инвестирование в жизни...
Насчет ПМЖ. Это был мой вынужденный шаг, денег я зарабатывал достаточно и в Украине. Пока здесь неплохо и тенденции к хуже не просматривается, но если откроется вакансия в Украине, то вернусь без колебаний, но уже буду работать немного не так как остальные...
Насчет ностальгии - есть такое, но я уже давно привык наступать на горло сам себе, если это не даст улучшения мне и семье - это типа шумодава в процессе. Да и циник я .... наверно поэтому.
Удачи и успехов. пост за наезд не принимай, просто это попытка немного прояснить свою точку зрения.
Удачи и да хранит Бог Украину.