Думи мої думи...
May. 30th, 2007 10:14 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
sparrow_hawk_uaДо монтенівського божевілля йде і наша хохландія.
Микола Хвильовий „Україна чи Малоросія”
Вперше в житті тримаю в руках закордонний паспорт. Сестра отримала.
Читаю:
паспорт є власністю України. Іменем України Міністр закордонних справ України просить усіх, кого це може стосуватися, всіма можливими заходами полегшити поїздку пред’явника паспорта, подавати йому необхідну допомогу та захист.
Хочу дожити до того часу, коли це буде не побажанням, яке ніколи не виконається... не пустими словами на які плюють з високого даху найдрібніші чиновні пацюки по всіх закордонах... коли це стане вагомим, як залитий свинцем кастет. Коли за цими словами буде стояти спокійна, надлюдська (держава ж бо, особливо держава національна, політичне втілення нації – це праця, інтелект, потуга не одної, але багатьох людей, з’єднаних в кулак) сила. Яка може багато спитати з своїх вірних (і бути громадянином якої – це буде справді честь, високий привілей, а не „всєчєловєчєскоє” право http://sparrow-hawk.livejournal.com/478287.html ), але й може реально захистити їх у будь-якому куточку світу. Бо „лише я можу карати своїх людей”.
Чи хочу я, щоб Україна вступила в ЄС у його теперішньому стані? У цю глобалістично-ліберастично-толєрастичу бюрократичну надструктуру... ні. Ще менше я хочу, щоб Україна мала щось спільне з РФ у її теперішньому стані „енергетичної золотої орди у стані „стабільності”-загнивання”
http://groben.livejournal.com/33428.html
у нас є тільки ми. Ні на кого не можна покладатися і нікому не можна довіряти.
Хтось може називати мене божевільним, казати що нам на долі написано бути задрюканим 3-м ешелоном ЄС, що йде аж після Польщі, чи „молодшим братом” татарчуків (не в етнічному сенсі, а радше за стилем мислення) які засіли біля законсервованого трупака Ульянова. що більшого не можна і бажати
Але я знаю, що це не так. що у нас є можливість. Є потенціал. Просто для цього потрібно не бути „добреньким” та демократичним, потрібні на безкінечні розмови та увіщання „друзів”.... для цього потрібно бути... ні, радше так – для цього повинні стати надлюдиною. Без пафосу і перебільшень, без романтичних натяжок. І благом має стати все, що веде до цього, а злом – все що від цього відводить. Бути добрими і жорстокими як діти... мудрими як Змій, і сильними як велет
Фашистська мужня цільність мусить бути ближчою нам від рідної розляпаної психіки.
Микола Хвильовий „Україна чи Малоросія”
Микола Хвильовий „Україна чи Малоросія”
Вперше в житті тримаю в руках закордонний паспорт. Сестра отримала.
Читаю:
паспорт є власністю України. Іменем України Міністр закордонних справ України просить усіх, кого це може стосуватися, всіма можливими заходами полегшити поїздку пред’явника паспорта, подавати йому необхідну допомогу та захист.
Хочу дожити до того часу, коли це буде не побажанням, яке ніколи не виконається... не пустими словами на які плюють з високого даху найдрібніші чиновні пацюки по всіх закордонах... коли це стане вагомим, як залитий свинцем кастет. Коли за цими словами буде стояти спокійна, надлюдська (держава ж бо, особливо держава національна, політичне втілення нації – це праця, інтелект, потуга не одної, але багатьох людей, з’єднаних в кулак) сила. Яка може багато спитати з своїх вірних (і бути громадянином якої – це буде справді честь, високий привілей, а не „всєчєловєчєскоє” право http://sparrow-hawk.livejournal.com/478287.html ), але й може реально захистити їх у будь-якому куточку світу. Бо „лише я можу карати своїх людей”.
Чи хочу я, щоб Україна вступила в ЄС у його теперішньому стані? У цю глобалістично-ліберастично-толєрастичу бюрократичну надструктуру... ні. Ще менше я хочу, щоб Україна мала щось спільне з РФ у її теперішньому стані „енергетичної золотої орди у стані „стабільності”-загнивання”
http://groben.livejournal.com/33428.html
у нас є тільки ми. Ні на кого не можна покладатися і нікому не можна довіряти.
Хтось може називати мене божевільним, казати що нам на долі написано бути задрюканим 3-м ешелоном ЄС, що йде аж після Польщі, чи „молодшим братом” татарчуків (не в етнічному сенсі, а радше за стилем мислення) які засіли біля законсервованого трупака Ульянова. що більшого не можна і бажати
Але я знаю, що це не так. що у нас є можливість. Є потенціал. Просто для цього потрібно не бути „добреньким” та демократичним, потрібні на безкінечні розмови та увіщання „друзів”.... для цього потрібно бути... ні, радше так – для цього повинні стати надлюдиною. Без пафосу і перебільшень, без романтичних натяжок. І благом має стати все, що веде до цього, а злом – все що від цього відводить. Бути добрими і жорстокими як діти... мудрими як Змій, і сильними як велет
Фашистська мужня цільність мусить бути ближчою нам від рідної розляпаної психіки.
Микола Хвильовий „Україна чи Малоросія”
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2007-05-31 06:01 pm (UTC)Якщо ця біла раса настільки слабка, що не може вижити - тож, вона і не має права на життя.